Середа, 17.10.2018, 11:28
   Миколаївський науково-методичний центр 

Україна

Меню сайту
Сайти методистів
НМЦ
 

 Дошкільна освіта Миколаєва  Слово-диво сайт для вчителів української мови та літератури  Проект Поет духовної свободи  Нить Ариадны сайт для учителей русского языка и мировой литературы  Кліо - Миколаїв сайт для вчителів історії, права та етики
 Методичне об’єднання вчителів інформатики м. Миколаєва

Сайти, блоги



  Статистика

Онлайн всього: 2
Гостей: 2
Користувачів: 0
Форма входу

Код банера
МНМЦ
 

Якщо бажаєте розташувати

наш банер на своєму сайті,

 скопіюйте код


 Миколаївський науково-методичний центр управління освіти Миколаївської міської ради

ПСИХОЛОГІЯ МАН

Загальне керівництво підготовкою та проведенням секції «Психологія»

Методичні рекомендації юному науковцю

Орієнтовна тематика дослідницьких  робіт слухачів

Основні вимоги до написання і оформлення робіт

Оформлення титульного листа

Програма конкурсу-захисту та визначення результатів

ЗАВАНТАЖИТИ  ВСІ   МАТЕРІАЛИ

 

 

Тематична-консультація

«Профілактика деструктивної поведінки дитини»

Однією з найактуальніших проблем сьогодення є зростання злочинності, наркоманії, просліджується тенденція до росту числа дітей з поведінкою, що відхиляється від норми. Найважливішим завданням, що стоїть на сучасному етапі перед дошкільним навальним закладом та школою, є вирішення проблеми організації ефективної роботи з профілактики поведінки дошкільників та школярів, що відхиляється від норми.

На скільки ця проблема актуальна для ДНЗ? Чи це проблема тільки шкільного психолога? Де криються коріння девіантів та соціальних деструкцій? Почнемо з самого початку?


Девіантна (від англ. – "відхилення") поведінка - це загальна назва для різних порушень правил поведінки, що використовується в зарубіжній літературі. Девіантною зазвичай називають поведінку школярів, викликану неспецифічними (тобто не природженими) чинниками. Сюди відносяться звичайні дитячі пустощі, порушення дисципліни, іноді хуліганські вчинки, властиві дитячому віку. Вони найчастіше за все обумовлені ситуацією і дитячою готовністю їх зробити, а не внутрішніми причинами, психічними розладами.

Деструктивна поведінка - це поведінка індивіда чи групи, що не відповідає загальноприйнятим нормам у результаті чого ці норми ними порушуються.

Девіантна поведінка - звичайні труднощі розвитку дитини. У всіх випадках відзначається наростання емоційної напруженості. Воно характеризується виходом за нормальні межі почуттів, емоцій, переживань дітей. Напруженість веде до втрати почуття реальності, зниження самоконтролю, нездатності правильно оцінювати свою поведінку. Під впливом емоцій дитина, як і дорослий, перестає контролювати свої вчинки, здатна на безрозсудні дії. Їй нічого не варто нагрубити, вдарити, щось зламати. Таким чином, девіантна поведінка - це зміна реакції дитини на неприйняту для неї ситуацію.

Девіантна поведінка - майже завжди результат неправильного виховання. Неправильне виховання - це і виховання недостатнє, і виховання надмірне. Його характеризують два основні стилі: тепличної опіки та холодного знехтування. При нормальному, зваженому, збалансованому вихованні, яке спирається на індивідуальність дитини, відхилень немає і формуються нормальні люди.

Аномальна поведінка - відповідна реакція дитини на ситуацію, яка не відповідає його поглядам, оцінкам, поняттям. Зазвичай ця реакція має хворобливий характер. Якщо вона сильно зачіпає почуття дитини і викликає закріплення у свідомості, то девіантна поведінка стає нормою і переходить в розлад.

 Розлад - набута форма поведінки. Вона не пов'язана ні з спадковістю, ні з органічними порушеннями. В основі його зазвичай лежать видимі причини і наслідки. Зазвичай спочатку виникає ситуація, не прийнятна для дитини, що створює для нього певні труднощі і яка веде до переживань, образ, обмеження самолюбства. Вона є стимулом, який запускає механізм. Коли стимул досягає критичного порогу, то виникає відповідна реакція, за допомогою якої дитина намагається зняти, скинути тяжкі для нього переживання.

Природна реакція у кожної дитини своя. Вона обумовлена розумінням ситуації (минулим досвідом), складністю самої ситуації, особливостями дитячого характеру та темпераменту, знанням виходу із ситуації, звичними формами реагування. У дітей характери різні, різна манера їх прояви, що й призводить до природних розбіжностей і навіть конфліктів. І для того щоб дитина стала особистістю, віна повинна навчитися самостійно та обдумано долати виникаючі перешкоди. Якщо таких перешкод занадто багато, то дитина починає їх обходити, шукати способи позбутися від занадто обтяжливих обов'язків. Тут і зароджується поведінка, що відхиляється, вірніше, що відхиляється - для дорослих, але природне для дитини у виниклій ситуації.

Сьогодні все частіше висловлюється думка, що дитині необхідна майже не обмежена свобода в його розвитку. Не свободу потрібно надавати дитині, а правильно керувати його вихованням. Потрібно усувати зайві перешкоди, що заважають недосвідченій дитині адаптуватися до життя. У які ж складні ситуації потрапляє дитина, що особливо травмує її? Це перш за все образи, часто повторювані, що ображають самолюбство, глузування над її батьками та близькими, над ним самим, неприйняття в гру або компанію, конфліктна ситуація в сім'ї (батьки зайняті з'ясуванням відносин і не звертають уваги, що дитина на це дуже болісно реагує), всі випадки депривації і багато інших причин. На жаль, вони не можуть бути усунені тільки корекцією практичного психолога ДНЗ та ЗОШ.
Девіантна поведінка небезпечна не порушеннями дисципліни.
ДОКЛАДНІШЕ....


 
 

Особливості професійної  діяльності практичного психолога дошкільного навчального закладу:

зміст і напрямки роботи

 Свою діяльність в системі освіти України психологічна служба Миколаєва  розпочала у 1991 році, коли в загальноосвітніх закладах почали вводити посади психологів

З чого  починалась діяльність психологів?  В той час коли психолог в системі освіти був зовсім новою «утаємниченою» постаттю. 

Що повинен  робити психолог в школі і дитячому садку?

В чому полягають його обов’язки.? Якої допомоги від нього очікувати?...

Нашим молодим колегам ці питання можливо будуть здаватися недоречними.   Тому що сьогодні коли психологічна служба святкує своє 22 річчя  і пройшла   етап становлення, довівши свою необхідність для освітянської галузі.  Багато чого змінилося: з’явилися  нові методики, програми, проекти, впроваджуються ІКТ …,   а головне  змінилося ставлення до психолога як професіонала. Це пов’язано насамперед с тим, що позитивний імідж психологічній службі міста створили ті психологи, які були першопрохідцями. Саме завдяки їм ми сьогодні  маємо міцний професійний фундамент. Це ті практики, які щоденно наполегливо виконують свій професійний обов’язок, які обрали  психологію сенсом свого життя. Саме у них ми  переймали досвід, отримували допомогу.

Двадцять два  років діяльності психологічної служби в системі освіти – це час достатній для того, щоб озирнутися на пройдений шлях, проаналізувати здобутки й помилки, намітити перспективи на майбутнє.

Психологічна служба Миколаєва сьогодні – це   152   практичних психолога і 44 соціальних педагога яких об’єднує одна справа. Це творчий високопрофесійний колектив справжніх майстрів.  Це люди які закохані в свою справу, творчі, активні, володіють новітніми методами роботи. Серед них  мають вищу кваліфікаційну категорію – 26 фахівців, звання «психолог-методист» - 8, першу кваліфікаційну категорію - 18,  другу – 41, кваліфікаційну категорію «спеціаліст»  – 107 фахівців.

 Метою діяльності працівників психологічної служби дошкільного навчального закладу є створення умов для розвитку дитини відповідно до вікових норм та їхніх індивідуальних особливостей. У дошкільному навчальному закладі практичний психолог спрямовує свою діяльність на попередження виникнення проблем розвитку дитини (порушення емоційно-вольової сфери, проблем взаємовідносин з однолітками, педагогічними працівниками, батьками; допомогу (сприяння) дитині у вирішенні актуальних завдань її розвитку, навчання, соціалізації; психологічне забезпечення освітніх програм; допомогу педагогам, батькам у створенні необхідних умов для гармонійного розвитку дитини; формування психологічної культури учнів, батьків, педагогів.

 Психологічний супровід розвитку дитини у дошкільному навчальному закладі – це система професійної діяльності психолога, спрямована на створення соціально-психологічних умов для збереження і зміцнення здоров’я, успішного навчання і психологічного розвитку дитини в ситуаціях взаємодії з однолітками і дорослими в дошкільному навчальному закладі.

Психолого-педагогічний супровід освітнього процесу в дошкільному навчальному закладі повинен здійснюватися у співпраці з усіма суб’єктами навчально-виховного процесу: дітьми, батьками, педагогами та, у разі необхідності, суміжними спеціалістами (дефектологами, медиками тощо).

  Основними напрямами діяльності практичного психолога дошкільного навчального закладу, які забезпечують вирішення завдань психологічного супроводу розвитку дитини, є

- діагностична,

- просвітницька,

- консультативна,

- корекційно-розвивальна ,

організаційно-методична діяльність.

Першим кроком у реалізації поставлених перед психологічною службою дошкільного навчального закладу завдань є психологічна діагностика, яка має на меті зібрати необхідні дані про розвиток дитини для того, щоб спланувати подальшу роботу з дитиною, педагогами, батьками.

Психологічна діагностика у дошкільному навчальному закладі

У плануванні та здійсненні цього напряму роботи практичний психолог дошкільного навчального закладу керується Положенням про психологічну службу системи освіти України, Положенням про експертизу психологічного та соціологічного інструментарію, що застосовується в навчальних закладах. Психологічна діагностика дитини здійснюється за згодою батьків чи осіб, що їх замінюють, за такими напрямами:

- вивчення  адаптації дитини до дошкільного закладу – тільки спостереження

- вивчення рівня розвитку пізнавальної сфери;

- вивчення особистості та емоційно-вольової сфери;

- вивчення комунікативної сфери;

- вивчення стилів сімейного виховання;

 - вивчення емоційних станів.

У наказі  МОЗ №678  від 678 від  01.08.2013 р. «Про затвердження Державних санітарних норм та правил "Влаштування, обладнання, утримання дошкільних навчальних закладів та організації життєдіяльності дітей" визначені   параметри функціональної готовності дітей до навчання у першому класі загальноосвітнього навчального закладу

У документах зазначено ,що перше поглиблене обстеження дітей дошкільного віку для визначення їхньої готовності до систематичного навчання проводять за медичними та психолого-педагогічними критеріями у жовтні - листопаді року, що передує вступу до школи.

У ті самі терміни психолог та педагогічний працівник дошкільного навчального закладу проводять психолого-педагогічне дослідження розвитку у дітей шкільно-важливих функцій (тест Керна-Йєрасика, тест Озерецького, тест "Взірець і правило", "Графічний диктант" (за Д. Б. Ельконіним), "Будиночок" (за І. Дубровіним), "Словесно-асоціативний тест", "Малюнки "Неіснуюча тварина" та "Дім-дерево-людина", визначення початкових математичних уявлень тощо).

Повторне обстеження щодо готовності дітей до навчання (як медичне, так і психолого-педагогічне) здійснюють перед вступом їх до школи - у квітні - травні.

Обираючи методику дослідження, практичний психолог дошкільного навчального закладу обов’язково повинен звертати увагу на її відповідність віку дитини та меті діагностичного обстеження. Важливою умовою проведення діагностичного обстеження є емоційний стан дитини під час діагностики та створення доброзичливої атмосфери, налагодження контакту психолога з дитиною.

За результатами психодіагностичних досліджень практичний психолог зобов’язаний вести відповідну документацію і статистичну звітність: протоколи діагностичних досліджень, аналітичні довідки, індивідуальні картки психологічного супроводу дитини.

На основі психологічного діагностування складається корекційної-розвивальна програма, яка містить мету, напрями корекції, психологічні механізми допомоги, у ній також зазначається кількість занять, їхня частота та тривалість одного заняття, перераховуються методи та прийоми, які будуть використовуватися, визначається форма занять. За новими вимогами розроблені психологами програми мають пройти через науково-методичну раду НМЦ.

  Корекційно-розвивальні заняття можуть проводитись в індивідуальній або груповій формі. Вибір форми занять залежить від мети. Так, наприклад, якщо об'єктом корекційного впливу виступають навички спілкування з однолітками, то більш ефективною, очевидно, буде групова форма. А корекцію вад пізнавальних процесів зручно проводити індивідуально. Кількість учнів у корекційній групі не повинна перевищувати п'ять чоловік, розвивальній 10 чоловік..

Інформація щодо корекційної-розвивальної роботи (програма, відвідування занять, результати та особливості поведінки дитини на заняттях) фіксуються в журналі корекційної-розвивальної роботи.

Практичний психолог, здійснюючи корекційну або розвивальну  роботу з дитиною, домагається певних змін у поведінці дитини в умовах особистісного спілкування. Проте, чи будуть ці зміни актуалізовані в реальному житті дитини, залежить як від самої дитини так і від того, наскільки оточення (батьки, вихователі) готові помітити, підтримати і прийняти ті позитивні зрушення, які поступово з'являються у поведінці дитини. Контроль за виконання рекомендацій психолога  здійснюється вихователем-методистом закладу. Спостереження за роботою практичного психолога   може здійснюватися тільки на   заняттях з розвитку пізнавальної сфери.

Важливим напрямом роботи практичного психолога дошкільного навчального закладу є психологічна просвіта педагогів, батьків .

 Психологічне просвітництво може проходити у вигляді лекцій, бесід, семінарів. випуск психологічної газети закладу, виступи на   батьківських зборах, "круглих столах", психолого-педагогічних консиліумах, лекціях з проблем виховання дітей дошкільного віку

Практичний психолог дошкільного навчального закладу, здійснюючи просвітницьку роботу з вихователями та батьками, обов’язково має акцентувати їхню увагу на важливості урахування психологічних новоутворень дошкільного віку та їх вплив на подальший розвиток дитини. Виступи психологів на педагогічних радах повинні обов’язково мати психологічний аспект.

Два види роботи психолога з батьками часто здійснюються одночасно. Консультування батьків може проводитись як з ініціативи психолога, так і на прохання батьків. Воно може відбуватись у різних організаційних формах — як у колективній, так і індивідуальній. Безумовно, що консультації, які здійснюються на прохання окремих батьків, проводяться лише в індивідуальній формі. Цього потребує етика психологічного консультування. Адже батьки, які звертаються до психолога, діляться з ним своїми особистими спостереженнями за сином чи донькою, висловлюють свою стурбованість з приводу їхньої поведінки, розвитку окремих психічних процесів (найчастіше пам'яті, уваги, мислення, мовлення). Батьки часто непокояться з приводу недостатнього, на їхню думку, розвитку в їхніх сина чи доньки таких важливих особистісних рис, як самостійність, працелюбність, доброта, щедрість тощо, і, безумовно, присутність сторонніх людей при таких відвертих розмовах психолога і батьків, є зовсім небажаною.   забороненою!

 Практичний психолог дитячого садка зобов'язаний  двічі на рік надавати керівництву  аналітичний звіт про свою діяльність 

Через гостру необхідність психологізації педагогічного процесу в дитячому садку обов’язковим  є  взаємозв'язок і творча співпраця психолога з вихователем-методистом: аналіз навчально-виховного процесу, складання річного плану роботи, організація і проведення психолого-педагогічних заходів. Відвідування психологом занять,     з метою їх психологічного аналізу, оцінки емоційного стану дітей, стилю педагогічного спілкування вихователя з дітьми, застосування індивідуального підходу, здійснюється за запитом адміністрації.

Тривалість робочого тижня практичного психолога та соціального педагога визначається чинним законодавством з урахуванням типу навчального закладу.

Відповідно до навантаження 1 (одна) ставка тривалість робочого тижня практичного психолога і соціального педагога загальноосвітнього навчального закладу становить 40 годин (ст. 50 КЗпПУ).

З них, згідно рекомендованих Міністерством освіти і науки України Нормативів часу на основні види роботи соціального педагога, соціального педагога по роботі з дітьми-інвалідами (додаток 2 до листа МОН України від 05.03.2008 № 1/9-128 «Щодо ведення документації соціальних педагогів, соціальних педагогів по роботі з дітьми-інвалідами системи Міністерства освіти і науки України») 20 год. відводиться для роботи безпосередньо в навчальному закладі (психодіагностична, консультаційна, корекційно-відновлювальна та розвивальна робота, психологічна просвіта та навчальна діяльність), а 20 год. відводиться на підготовку до проведення соціально-психологічних заходів, обробку результатів досліджень, оформлення висновків, планування та звітність. Дані роботи практичний психолог (соціальний педагог) має право виконувати за межами навчального закладу (у бібліотеці, у навчально-методичних та наукових центрах, удома), що повинно бути відображено в плані роботи практичного психолога і соціального педагога на місяць та в статистичному звіті згідно з нормативами часу на основні види роботи (лист АПН України, МОНУ, УНМЦ ППСР від 27.11.2000 № 109 «Про тривалість робочого тижня практичних психологів, соціальних педагогів»).

Організація та оформлення кабінету психолога  (Н А К А З N 691 від 19.10.2001     Про затвердження Положення про психологічний кабінет     дошкільних, загальноосвітніх та інших навчальних закладів ); вимагає особливої уваги і з боку самого фахівця, і з боку адміністрації.  По можливості кабінет повинен розташовуватися на відстані від медичного та адміністративного кабінетів,


Цитата 
тижня

Наскрізне застосування інформаційно-комунікаційних технологій в освітньому процесі та управлінні закладами освіти і системою освіти має стати інструментом забезпечення успіху  Нової української школи.



Сайти
дошкільних
 закладів міста

ДНЗ №1
ДНЗ №2
ДНЗ №5
ДНЗ №12
ДНЗ №20
ДНЗ №23
ДНЗ №50
ДНЗ№ 51
ДНЗ №52
ДНЗ №59
ДНЗ №60
ДНЗ №64
ДНЗ №68
ДНЗ №69
ДНЗ №83
ДНЗ №84
ДНЗ №87
ДНЗ №92
ДНЗ №123
ДНЗ №128
ДНЗ №140
ДНЗ №141
ДНЗ №143
ДНЗ №148


Сайти
загальноосвітніх
 закладів міста

Морський ліцей
Муніципальний колегіум
Економічний ліцей №1
Економічний ліцей №2
Миколаївська гімназія №2
Миколаївська гімназія №3
Миколаївська гімназія №4
Миколаївська гімназія №41
Перша українська гімназія
Класичний ліцей
Юридичний ліцей
Академія дитячої творчості
Миколаївська СШ №22
Миколаївська ЗОШ №1
Миколаївська ЗОШ №3
Миколаївська ЗОШ №4
Миколаївська ЗОШ №6
Миколаївська ЗОШ №7
Миколаївська ЗОШ №10
Миколаївська ЗОШ №11
Миколаївська ЗОШ №12
Миколаївська ЗОШ №14
Миколаївська ЗОШ №15
Миколаївська ЗОШ №16 
Миколаївська ЗОШ №17
Миколаївська ЗОШ №19
Миколаївська ЗОШ №20
Миколаївська ЗОШ №24
Миколаївська ЗОШ №25
Миколаївська ЗОШ №26
Миколаївська ЗОШ №27
Миколаївська ЗОШ №28
Миколаївська ЗОШ №29
Миколаївська ЗОШ №30
Миколаївська ЗОШ №31
Миколаївська ЗОШ №32
Миколаївська ЗОШ №33
Миколаївська ЗОШ №34
Миколаївська ЗОШ №35
Миколаївська ЗОШ №36
Миколаївська ЗОШ №37
Миколаївська ЗОШ №39
Миколаївська ЗОШ №40
Миколаївська ЗОШ №42
Миколаївська ЗОШ №43
Миколаївська ЗОШ №44
Миколаївська ЗОШ №45
Миколаївська ЗОШ №46
Миколаївська ЗОШ №47
Миколаївська ЗОШ №48
Миколаївська ЗОШ №49
Миколаївська ЗОШ №50
Миколаївська ЗОШ №51
Миколаївська ЗОШ №52
Миколаївська ЗОШ №53
Миколаївська ЗОШ №54
Миколаївська ЗОШ №56
Миколаївська ЗОШ №57
Миколаївська ЗОШ №59
Миколаївська ЗОШ №60
Миколаївська ЗОШ №61
Миколаївська ЗОШ №64
Миколаївська ЗОШ №65
СНВК
ММЗВШ

Сайти
позашкільних
 закладів міста

Палац творчості учнів
МСЮТ
БТДЮ Інгульського р-ну




 
Пошук


Календар
«  Жовтень 2018  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання


Корисні 
посилання


Офіційні сайти

 Міністерство освіти і науки України
 Інститут інноваційних технологій і змісту освіти
 Департамент освіти, науки та молоді Миколаївської облдержадміністрації
 Миколаївський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти  Управління освіти Миколаївської міської ради
 Український центр оцінювання якості освіти
 
Інформаційні сайти
 Освіта . UA Освітній портал Педагогічна преса

На допомогу 
вчителям та учням Форум педагогічних ідей УРОК  Журнал ВІДКРИТИЙ УРОК  Репозитарій навчального контенту  Профспілка працівників освіти і науки  Шкільні підручники та посібники
Миколаївський  науково -методичний центр © 2018